rbrechko (rbrechko) wrote,
rbrechko
rbrechko

Кременець. Єзуїтський колегіум



Продовжуємо знайомство з Кременцем. Сьогодні на черзі розповідь про Кременецький єзуїтський колегіум.



Архітектурний комплекс Кременецького колегіуму складається з костелу (базиліка святого Духа, святого Ігнатія Лойоли і святого Станіслава Костки), двох учбових корпусів і чернечих келій, які дуже вдало поєднані між собою і природно виглядають як єдине ціле. Будівництво комплексу відбувалось протягом 1731-1753 років на кошти родини Вишневецьких, а також іншої місцевої знаті. Комлекс має кілька цікавих архітектурних рішень, зокрема бічні навчальні корпуси напряму сполучались з костелом, тому щоб потрапити в храм не треба було виходити на вулицю. Цікаво, що архітектурний проект створив один із місцевих монахів - Павел Гіжицький. Будівля костелу по сьогоднішній день є найвищою у Кременці.



Вперше монахи єзуїтського ордену з"явились у Кременці у 1702 році на запрошення місцевого старости князя Януша-Антонія Вишневецького. Спочатку це була невеличка місія Львівського колегіуму, до якої входило лише кілька монахів. Відомо, що місцева влада вирішила передати єзуїтським ченцям греко-католицький храм св. Духа, що розташовувався на ринковій площі. Ці дії викликали шалений спротив місцевого населення, проте заворушення були придушені. У 1712 році єзуїти переходять у підпорядкування Луцького колегіуму, а через три роки - Острозького.



Першу школу свою школу в Кременці єзуїти відкрили у 1712 році, а у 1740 році навчальний заклад було перетворено на повну нижчу школу. Розвиток навчального процесу був настільки стрімким, що вже 1750 році, ще до завершення будівництва нового комплексу, було відкрито колегіум. З тих пір тут можна було отримати середню освіту.



Проте прогрес навчального закладу був недовгим, бо у 1773 році папа римський Климент XIV видав булу про розпуск ордену єзуїтів. З того часу монастир припинив свою діяльність, а заодно було закрито і колегіум. Всі маєтки єзуїтів у Кременці перейшли у підпорядкування Комісії народної освіти, яка невдовзі відкрила тут школу.



У 1803 році за наказом Олександра І, при зусиллях вчених Тадеуша Чацького і Гуго Колонтая, в будівлях колишнього колегіуму було відкрито Волинську гімназію.



У 1819 році гімназію було реорганізовано в ліцей, який являв собою освітній заклад напіввищого типу. Навчання тут тривало десять років, а випускники могли отримати статус дійсного студента, і навіть кандидата наук. Мабуть, найбільшою цінністю ліцею була його бібліотека, яка налічувала 34378 томів. В основу цієї величезної кількості книжок входила бібліотека короля Станіслава Августа, яку ще до відкриття ліцею придбав Тадеуш Чацький. Навчальний заклад мав власну астрономічну обсерваторію, метеорологічну станцію, а також сучасні зоологічний, фізичний, нумізматичний і мінералогічний кабінети. Поруч з ліцеєм було закладено ботанічний сад.



В першій третині ХІХ століття ліцей був відомий як найбільший заклад світської освіти на Правобережній Україні. В той час заклад навіть називали "Волинськими Афінами". Такі успіхи не могли залишитись непоміченими "на горі", і у 1833 році за указом Миколи І навчальний заклад переводять у Київ, де через рік на його основі відкриють Університет св. Володимира.



Святе місце порожнім довго залишатись не могло, і вже у 1836 році навчальні корпуси переходять до духовної семінарії, яка діяла тут до 1902 року, поки не переїхала в Житомир. Місце семінарії зайняло Волинське єпархіальне жіноче училище, в якому навчалися дівчата з сімей православного духовенства.
У 1920-их роках, а це вже були польські часи, за указом Юзефа Пілсудського в будівлях колишнього єзуїтського колегіуму було відкрито Кременецький ліцей. В цей заклад входили загальноосвітня школа, гімназія, вчительська семінарія, рільнича школа і кілька професійно-технічних училищ. З приходом радянської влади у 1939 році ліцей було закрито, а за рік тут було відкрито вчительський інститут, який у 1950 році було реорганізовано в педінститут. У 1969 році цей заклад переїхав до Тернополя.



Згодом в старих корпусах було відкрито педагогічне училище, яке в часи незалежності стало коледжем, а з 2003 року його перетворили в педагогічний інститут, який тут перебуває і сьогодні.
Колишній єзуїтський костел з 1990 року діє як церква Преображення Господнього УПЦ КП.



На закінчення пропоную поглянути на види на колегіум від замку з гори Бона, звідки комплекс будівель виглядає особливо ефектно.





Інші записи про Кременець можна переглянути тут.
Tags: Кременець, Тернопільщина, костели, мандрівки, монастирі, фото, храми
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic
    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 7 comments