rbrechko (rbrechko) wrote,
rbrechko
rbrechko

Золочівський замок



Порівняно з іншими фортифікаціями Західної України Золочівському замку добряче пощастило, бо на відміну від інших оборонних споруд він, по-перше, добре зберігся до наших днів, навіть не завжаючи на обвал даху в набрамному корпусі минулого року, по-друге, є музеєм-заповідником як відділ Львівської галереї мистецтв, що вже передбачає хоч якесь виділення коштів на утримання, по-третє, входить до туристичного маршруту "Золота підкова Львівщини", та й врешті-решт є справді популярним туристичним об"єктом.
Існує версія, що перші дерев"яні укріплення в Золочеві з"явились ще у ХІІІ столітті. Також відомо, що у ХVI столітті тут існував дерев"яний замок. Наприкінці ХVI століття власниками Золочева стали Собєські, а вже у 1634-1636 роках Якуб Собєський, батько майбутнього короля Речі Посполитої Яна ІІІ, зводить мурований замок. Споруда будувалась за найновішими на той час досягненнями в галузі оборонної інженерії, що зробило її однією з найнеприступніших фортець. Ян ІІІ Собєський перетворив Золочівський замок на королівську резиденцію. Хоча він і бував тут досить рідко, проте усі будівлі були обладнані за найпередовішими технологіями. Зокрема у Великому палаці існували туалети, що навіть для тогочасної Європи було великою рідкістю. Саме за часів Яна ІІІ Собєського було зведено одну з найбільших окрас Золчівського замку - Китайський палац. Кажуть, що це один з трьох в Європі і єдиний в Україні зразок східної архітектури. Сьогодні в Китайському палаці розміщується експозиція з творів східного мистецтва.
У 1672 році після шестиденної облоги Золчівський замок захопили турецько-татарські війська, які сильно понищили твердиню. Проте незабаром Ян ІІІ Собєський відновлює фортецю силами поленених турків і татар, для яких ситуація виявилась досить парадоксальною - самі зруйнували, самі й відбудовували. Відновлювальні роботи пройшли недарма, бо вже у 1675 році замок успішно витримав чергову турецько-татарську навалу.
Наприкінці XVIIІ століття твердиня перейшла до рук Радзівілів, і з часом почала занепадати. За часів Австро-Угорщини в замку спочатку розміщувався постіний гарнізон, а згодом споруду перетворили на в"язницю, яка тут діяла і при польській, і при радянській владі. У 1941 році, перед відступом, на території замку НКВС знищило близько шести з половиною сотень невинних українців. В пам"ять про цю трагедію біля фортеці було споруджено каплицю, а у Великому палаці відкрито експозицію. Після другого приходу радянської влади в Золочів у замку діяло ПТУ, а вже у часи незалежності було вікрито музей-заповідник.


Вид на замкове подвір"я з південно-східного бастіону


Китайський палац


Вид від великого палацу


Ще один погляд на китайський палац


Надрамний корпус


Надрамний корпус і північно-східний бастіон


Таємничий камінь з Новосілок


Ще один камінь з Новосілок


Скульптура на замковому подвір"ї


Скульптура на замковому подвір"ї


Тут мав би бути фонтан


Ще один представник сходу (окрім китайського палацу)


Камін у великому палаці


Експозиція у великому палаці


Капличка у великому палаці


Вид з равеліну на північно-східний бастіон


Північно-західний бастіон і сторожова вежа


Надбрамний корпус і міст від равеліну


Північно-західний бастіон


Сторожова вежа на північно-східному бастіоні


Відкрита капличка поруч з замком


Статуя святого неподалік від замку


Сторожова вежа


Надбрамний корпус
Tags: Золочів, Львівщина, замки, мандрівки, палаци, фото
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic
    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 11 comments