rbrechko (rbrechko) wrote,
rbrechko
rbrechko

Вишнівецький замок-палац



У Вишнівці був двічі - перший раз навесні 2008 року (можна подивитись тут), а вдруге за чотири роки - навесні 2012-го. Якщо першого разу погода відверто підвела - Вишнівець зустрів рясним дощем, то друга спроба була більш вдалою в плані погоди, відповідно і умови для фотографування були більш сприятливими.



Розпочнемо з короткої історичної довідки. Вишнівець - невелике містечко у Збаразькому районі на Тернопільщині, перша згадка про яке датується 1395 роком. Саме в той час Дмитро Корибут Ольгердович став власником кількох поселень на Волині, які перейшли у його володіння взамін Новгород-Сіверського князівства, яке Дмитро Корибут втратив внаслідок конфлікту з литовським князем Вітовтом.



Наприкінці ХIV століття на правому березі Горині було зведено замок, який ймовірно являв собою дерев'яно-земляні укріплення. У 1494 році Вишнівець був практично повністю зруйнований під час нищівного набігу татар. Після цього замок і місто на цьому місці більше не відновлювались, а поселення стало називатись Старим Вишнівцем.



Новий замок було зведено з ініціативи князя Михайла Вишневецького на новому місці на лівому березі Горині наприкінці ХV століття. З того часу Вишнівець став основною резиденцією князів Вишневецьких, серед яких найвизначнішими представниками були: Дмитро Байда-Вишневецький - засновник Запорізької Січі, Ярема Вишневецький - відзначився особливою затятістю і жорстокістю у боротьбі з військами Богдана Хмельницького, Михайло Корибут Вишневецький - король Речі Посполитої.



Протягом історії замок неодноразово піддавався нападам татарів та козаків, відповідно періодично зазнавав перебудов з метою укріплення. У 1720 році останній представник роду Вишневецьких Михайло-Серватій перебудував твердиню на розкішний палац. Після його смерті у 1744 році Вишнівець перейшов у власність родини графів Мнішеків, які надали споруді ще більш вишуканішого вигляду.



В середині ХІХ століття Мнішеки продали палац, після чого він ще кілька разів переходив з одних рук в інші. Часті зміни власників посприяли розпорошенню історичних і культурних надбань, які зберігались в палаці, і серед яких були велика і відома бібліотека, багато картин та інших цінних речей.
Під час Першої світової війни палац був сильно спустошений австро-угорськими і російськими військами, проте у міжвоєнні роки споруду було відновлено. Під час Другої світової війни палац знову сильно постраждав. В радянські часи в будівлі господарювали бібліотека, ПТУ, будинок культури і навіть шкіргалантерейна фабрика.



З 2005 року в палаці почались реставраційні роботи, які тривають по сьогоднішній день і, схоже, тривати будуть ще довго. Зараз комплексом завідує Державний історико-архітектурний заповідник "Замки Тернопілля".



У 1530 році між замком і річкою було зведено церкву Вознесіння Христового, яка стала родовою усипальницею родини Вишневецьких.



Трохи дивно, що церкву, в якій було поховано визначних представників роду Вишневецьких було винесено за замкові мури. Все-таки ворогам легше би було сюди добратись і познущатись над похованнями.



Меморіальні таблиці на церкві:





Головна брама палацового комплексу:



Брама і огорожа, що оточує територію палацу:



Пам'ятник Дмитру Байді-Вишневецькому, засновнику Запорізької Січі:



Вид на палац і церкву з іншого боку ставу на Горині:



І на завершення кілька панорам.
Вид на головний корпус палацового комплексу:



Господарські будівлі:



Замкові стіни:


Tags: Вишнівець, Тернопільщина, замки, мандрівки, палаци, фото, храми, церкви
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic
    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 31 comments