rbrechko (rbrechko) wrote,
rbrechko
rbrechko

Category:

Бережанський замок



Колись вже робив короткий екскурс про Бережани (можна подивитись тут - http://rbrechko.livejournal.com/44990.html), а зараз хочу зупинитись чи не найцікавішій пам'ятці міста - замку Сенявських.
Спочатку коротко пройдемось по історії твердині, а потім подивимось на фотографії замку. Отже, перша письмова згадка про Бережани датується 1375-им роком, але розквіт міста розпочався у 1530-му році, коли король Сигізмунд І надав Бережанам магдебурзьке право, а саме поселення перейшло у власність роду Сенявських. Одразу ж після цього розпочалось будівництво замку. Місце для твердині було вибрано вельми вдало, оскільки згодом вона успішно витримала не одну турецько-татарську облогу. Замок розташований на острові, який утворили два рукави річки Золота Липа, а додатковий природній захист надала ще й заболочена місцевість. Захисну споруду будували доволі довго - перший етап будівництва тривав 20 років (1534-1554). В результаті було отримано розкішну ренесансову споруду на зразок італійських фортифікацій. Ймовірно, що саме італійських спеціалістів і було запрошено для проектування та будівництва замку. Наступний етап спорудження захисних споруд тривав протягом 1560-1570 років. Саме тоді з'явились зовнішні вали і рови, які надавали твердині додаткового захисту.
В першій половині ХVІІ століття на замок в Бережанах неодноразово нападали татари, проте твердиня успішно складала іспити на обороноздатність. Лише у 1648 році козакам Максима Кривоноса вдалось захопити замок, проте вже наступного року козацькі війська не зуміли здобути твердиню. У грудні 1655 року замок, ослаблений природнім захистом (замерзли річка і болота), без бою було віддано шведським військам, які практично протягом року мали тут свій штаб і резиденцію. У 1672 році з ініціативи Миколи-Ієроніма Сенявського замок отримав нові укріплення, які за три роки у 1675 році дозволили витримати напад величезного турецько-татарського війська.
Після смерті Адама Сенявського у 1726 році рід Сенявських згас і Бережани разом з замком перейшли у володіння роду Чарторийських, а з 1778 року твердиня перейшла у власність Станіслава Любомирського. Проте вже за п'ять років замок стає місцем постійної дислокації австрійських військ. Без конкретного господаря споруда починає доводитись до занедбаного стану. Австрійці, відомі своїми діяннями щодо старих фортифікацій, не оминули і Бережани. Протягом 1809–1812 років було розібрано усі зовнішні захисні споруди, засипано рови, осушено болота. Одним словом, було знищено весь природній, і не тільки, зовнішній щит оборони замку.
У середині ХІХ століття в твердині діяла пивоварня, що довело споруду до ще більшого упадку. Проте Потоцькі, які на той час вододіли замком, протягом 1878–1880 років проводять реставрацію будівель. Але оскільки на початку ХХ століття твердиня перестає бути місцем постійного проживання, то починається руйнація споруд.
В роки Першої світової війни замок було обстріляно артилерією, внаслідок чого споруда отримала значні ушкодження. Після закінчення війни Потоцькі передають твердиню у власність держави, оскільки не мали ані бажання, ані можливості її відновити. Протягом 1920-1930-х років в замку квартирувався полк польських прикордонних стрільців.
У 1930-х роках було розроблено проект відновлення замку станом на 1775 рік, проте Друга світова війна не дала можливості реалізувати ці плани. В радянські часи твердині було надано статус пам'ятки архітектури, але незважаючи на це спорудою толком ніхто не займався.
У 2001-му році замок увійшов до комплексу пам'яток архітектури Бережан, які було оголошено Державним історико-архітектурним заповідником. На жаль, сьогодні через брак фінансування замок, врешті як і інші споруди міста, перебуває в стані перманентної реставрації, до якої насправді толком ніхто і не береться...

А тепер перейдемо до перегляду фотографій замку.



Південно-східна башта:



Вид на замок з південного заходу:



Замкова каплиця за мурами:



Ще раз південно-східна башта:



Зараз замок оточує міський парк, в якому було встановлено пам'ятник жертвам, що були замордовані радянською владою в бережанській тюрмі.



Західна башта і замкові стіни:



Північно-західний кут замку:



Північна башта:



Територія навколо замку очищена і доглянута, навіть зайві дерева позрізали.



Вид на замок з північного сходу:



Замкова брама:



А тепер поглянемо на замкове подвір'я.



Безперечно, найбільш цікавою спорудою твердині є замкова каплиця.



На жаль, зараз вхід до неї закритий, а ще у 2009 році я ходив там по внутрішньому риштуванні, дивлячись на унікальну ліпнину.



Зі слів працівників заповідника найближчим часом каплицю точно не відкриють, а гірше те, що і реставрація їй не грозить. Так і буде стояти в риштуваннях...



Палац:



Посеред замкового подвір'я стоїть макет твердині.



Глянемо на макет ближче:



Каміння, як матеріал, чекає на реставрацію:



Вид на браму з замкового подвір'я:



Південно-східний кут замку:



Яскраві признаки ренесансу:



Зовнішній декор:



Шикарно оздоблені вікна замуровано:



Верхній ярус бійниць і пізніше пробиті вікна:



Протягом 1703–1711 в Бережанському замку неодноразово бував трансільванський князь Ференц II Ракоці, про що зараз засвідчує пам'ятна таблиця на зовнішніх стінах.



Південно-західна сторона замку:



Стіни обвалюються. Власне, і весь замок обтягнутий стрічками з написами: "Обережно обвали".



Західна башта:



Вже традиційно на завершення подивимось на панораму. Зараз - замковий двір.


Tags: Бережани, Тернопільщина, замки, каплиці, мандрівки, фото, храми
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic
    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 21 comments