rbrechko (rbrechko) wrote,
rbrechko
rbrechko

Кременець. Богоявленський монастир



Продовжуємо знайомство з Кременцем. Сьогодні на черзі розповідь про Богоявленський монастир.



Гора, під якою розташовується Богоявленський монастир, називається Черча, а колись вимовлялась як Чернча, що, ймовірно, було скороченням від ще давіншої назви Чернеча. Така назва легко пояснюється, адже саме тут розпочалась діяльність монахів у Кременці.



Перший документ, який вказаує на існування монастиря, датується травнем 1525 року. Саме тоді Сигизмунд І дав привілей шляхтичу Івану Боговитиновичу на створення православного монастиря святого Спаса. Проте зовсім невдовзі ченці припинили свою діяльність, і в 1550-х роках згадується лише Спаська церква. У 1617 році знову з"являються писемні згадки про монастир, цього разу він вже належав греко-католикам. Востаннє спаський монастир згадується у 1636 році.



18 травня 1633 року король Владислав ІV за клопотанням Лавріна Древинського та Данила Єло-Малинського дає дозвіл на створення нового православного монастиря в Кременці, а також на організацію братства при ньому, відкриття шпиталю, школи і друкарні. Будівлі релігійного осередку розташовувались в центрі міста обабіч ринкової площі.



13 вересня 1636 року монастир, який було освячено на честь Богоявлення Господнього, отримав благословіння від Петра Могили. А вже за два роки, восени 1638 року, друкарня при монастирі видала один з перших підручників з церковно-слов"янської мови, який згодом став відомим як "Кременецька граматика".



У першій чверті ХVIII століття Богоявленський монастир визнав Берестейську унію і прийняв чин святого Василія Великого. У другій половині ХVIII століття ченці звели великий двоповерховий цегляний корпус.



У 1807 році за указом Олександра І монахи змушені були віддати територію і приміщення монастиря Волинській гімназії, яку було створено два року тому в корпусах єзуїтського монастиря. Тоді ж було розібрано церкву, а в келіях почав господарювати навчальний заклад. Монахи були змушені переселитись до споруд реформаторського монастиря, ченців якого в свою чергу переселили до обителі в селі Великі Дедеркали. Проте вже у 1839 році Богоявленський монастир було закрито у зв"язку з забороною уніатської церкви на території Російської імперії.



У 1865 році в будівлях колишнього реформаторського монастиря знову завирувало чернече життя. Тут було відкрито православний чоловічний Богоявленський монастир. З 1873 року на постійне проживання сюди переїхав вікарій Волинської єпархії, який отримав титул спочатку Острозького, а згодом Кременецького єпископа.



На початку ХХ століття біля монастиря звели високу триярусну дзвіницю. Як не дивно, але в перші роки радянської влади монастир продовжував свою діяльнсть. У 1953 році його реорганізували з чоловічого у жіночий, а за шість років взагалі закрили. Монахині повернулись сюди у 1990 році, і поступово відновили обитель.



Як бачимо, споруди монастиря добре збереглись до наших днів, найстарішими з яких є Богоявленський собор і двоповерховий чернечий корпус, які були зведені ще монахами-реформатами.



Також монастир опікується каплицею праведної Анни, яку було зведено на початку ХХ століття. Каплиця розташовується в якихось ста метрах від обителі на тій же вулиці.



Вид на Богоявленський монастир і Воздвиженську церкву з гори Бони:





Зимовий вид на монастир від козацьких могил:



Інші записи про Кременець можна переглянути тут.
Tags: Кременець, Тернопільщина, каплиці, мандрівки, монастирі, фото, храми, церкви
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic
    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 8 comments