rbrechko (rbrechko) wrote,
rbrechko
rbrechko

Біще. Костел Успіння Діви Марії



Сьогодні Біще являє собою невелике село в Бережанському районі з населенням трохи більше 500 осіб, проте колись поселення переживало значно успішніші часи, адже було добре укріпленим містечком. Достовірних відомостей про заснування населеного пункту немає. Деякі дослідники датують заснування Біще ще часами Київської Русі (ХІ ст.), а дехто вважає, що поселення виникло вже після падіння Гальцько-Волинського князівства в середині ХIV століття.



У 1930-х роках бережанський посадник Вишнєвський, посилаючись на старі документи з костелу, у своїй книжці стверджував, що засновником Біще був Ян Бощ, а сталось це у ХIV столітті. У цьому випадку не важко здогадатись про походження назви поселення.



Професор Познанського університету Юзеф Відаєвич підтверджує цю версію, і навіть говорить про заснування отцями-домініканами католицької парафії в Біще у 1339 році.



З тих же джерел відомо, що Яну Бощу на старості літ довелось пережити "рейдерську" атаку збоку сусідки Клари Романовської, в результаті чого остання стала власницею Біще. Згодом містечком почергово володіли Синявські, Чарторийські, Любомирські і Потоцькі.



А тепер перейдемо до головної пам"ятки Біще - костелу Успіння Діви Марії. Державний реєстр національної культурної спадщини говорить, що храм було побудовано у 1644 році, проте деякі джерела вказують на значно ранішню побудову костелу і датують його ХIV століттям. Якби там не було насправді, але пам"ятка дійсно є вражаючою, адже не часто поруч з основними ренесансовими рисами в нас можна побачити елементи готики.



З самого початку костел окрім релігійних виконував ще й оборонні функції, про що окрім ключевидних бійниць яскраво свідчить місце його розташування - храм стоїть на штучно насипаній горі Говда, яка разом з додатковими укріпленнями надавала надійний захист місцевому населенню.



Останньої суттєвої перебудови храм зазнав у 1730 році, коли по боках було зведено потужні контрфорси.



У 1944 році костел згорів. З того часу він стоїть пусткою, а оскільки на сьогоднішній день в селі немає римо-католиків, то про його відродження як релігійної святині мова не йде.



Декор навколо головного входу в храм досить непогано зберігся.



Скульптури на фасаді храму теж дійшли до наших днів.







Хоча ненадійні двері в костел закриті на замок, але всередину все одно можна потрапити - в прибудові поруч з апсидою є відкритий отвір. Зайшовши всередину і піднявши голову одразу ж можна побачити ось такий "комин".



Нервюрні склепіння:



Хори:





Від вівтаря практично нічого не збереглось, проте по іконах, свічках і квітах видно, що час від часу сюди навідуються віруючі.



Вхід в бічну капличку:



Наслідки пожежі видно і сьогодні:



Незважаючи на те, що костел в Біще є ренесансовою архітектурною пам"яткою національного значення, я думав, що найближчим часом на нього ніхто уваги не зверне, і він поволі буде руйнуватись, а ліс на горі за кілька років знищить перекриття. Проте бачив цьогорічне фото, на якому чітко видно, що дерева зі стін було прибрано. Приємно, що хтось звернув увагу на пам"ятку. Оскільки в мене нема жодних відомостей ким і коли проводилось очищення стін і перекриття, а також про подальші плани щодо збереження цього храму, то просто хочеться вірити, що цей справді неповторний архітектурний шедевр вдасться врятувати, і простоїть він ще не одне століття.
Tags: Біще, Тернопільщина, костели, мандрівки, фото, храми
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic
    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 20 comments